АгроМВА

Фінанси в агро навиворіт

Приблизно з такою назвою (насправді “АгроФінанси назовні”) відбувся курс циклу МініАгроМВА 8-9 вересня в Києві в уже традиційній гостинній локації лізингової компанії УЛФ-Фінанс

Коли ми вивели тему фінансів ЗА межі першого модуля МініМВА- зробили це навмисно 😉 По-перше, фінанси – це складно, як би хто не очікував. Це передусім математика, а також теорія ймовірностей (ризик-менеджмент) та логіка.

Чи можна це все вмістити в 1 годинний майстер-клас? Звичайно ні, як і неможливо вмістити в 12-годинний курс (повний фінансовий МВА – це 200 годин роботи і екзамен). Але за результатами опитування ми обрали чотири макропитання і розібрали їх “до голочки”. Благо, аудиторія була освічена і добре підготована, тож о математку ніхто не поламався.

Отже, що це були за питання.

Почали ми, звичайно, зі стратегії. На цю тему (“Стратегія фінансування діяльності агропідприємства”) запросили людину з гігантським БАНКІВСЬКИМ досвідом, який настільки круто його застосував в агро, що навіть розповів як заробляти на кредитах 😉

Власне, злі язики кажуть, що 90% часу фінансові директори агропідприємств займаються тим, що саме «спілкуються» з банками, тож очевидна ідея запросити бувшого банкіра на цю тему була логічною і відповідала очікуванням.

Олександр Заєць

заступник Генерального директора з фінансів ТАС Агро

Закінчив Національний Аграрний Університет (фінанси)

З 2007 на керівних посадах: директор фінансового департаменту, заступник Голови Правління

Ключові реалізовані проекти: впровадження SAP ERP, побудова систем управлінського обліку та звітності, внутрішнього трансферного ціноутворення, системи KPI та мотивації , перехід на безпаперовий документообіг

Значний досвід в оптимізації та автоматизації процесів, зменшенні витрат, залученні фінансування

Олександр розкрив 4 питання:

  1. Управління грошовими коштами
  2. Інвестування вільних коштів
  3. Залучення боргового фінансування
  4. Залучення дольового фінансування, акціонерний капітал

А між ними – розповів про «лайфхаки», як правильно комунікувати з банкірами, а також показав статистику агрокредитування в Україні в порівнянні з іншими галузями економіки (так, аграрії кредитів бояться і переважно їх НЕ беруть). Проблем з фінансовою грамотністю серед агропідприємців  намагалися не торкатися, адже склад групи (це переважно представники фінансової галузі, які захотіли краще розібратися в бізнесі своїх замовників) красномовно свідчив, що тут непахане поле, і аграріям варто розпочинати з простіших речей, аніж МВА.

Також було пропрацьовано практичний кейс «Стратегії розміщення вільних коштів», опрацьовано сценарне планування на прикладі переробки ріпаку та попрактикувались у розрахунку найвигіднішого способу доставки кукурудзи.

Вікторії Гордійчук дісталася тема «Управління грошовими потоками та ефективність фінансової логістики підприємства».

Гордійчук Вікторія

Спеціаліст в сфері корпоративних фінансів

Професійний досвід більш ніж 15 років, безпосередньо в корпоративному бізнесі і консалтингу.

Має успішний досвід побудови систем управління фінансами з інтеграцією з основними бізнес процесами компанії: бюджетування, звітність, показники контролю діяльності, автоматизація процесів і систем.

Працювала фінансовим директором напрямку дистрибуції корпорації Укрлендфарминг, компанія Райз. Приймала участь в консалтингу для компаній агровиробників, в тому числі і з залученням ЄБРР (Соєвий Вік, Агрофірма Марковська). Більшість проектів по впровадженню змін, трансформації або будуванні управління фінансами з інтеграцією з основними процесами компанії. Була головою наглядової ради в виноградарчому господарстві (ПРАТ Придунайський).

Master of Banking and Finance (MBF) – магістр в сфері банківської діяльності і фінансів

Certified Accounting Practitioner (сертифікований бухгалтер – практик по програмі СIPA)

Model thinking module, University of Michigan

В ній вона розкрила наступні питання:

  1. Основні підходи управління робочим капіталом: оборотні активи, короткотермінові зобовʼязання, резерви.
  2. Підходи до формування грошового потоку та управління касовими розривами на прикладах.
  3. Методи роботи фінансиста в управлінні грошима, функції казначейства з прикладом інтеграції між підрозділами компанії.

Вікторія має багатий досвід управління фінансами в агродистрибуторському бізнесі, тож не оминули розгляду нашумівших кейсів банкрутств агропостачальників, що мали місце в різні роки і за різних типів криз в Україні. Розібрали фінансові причини цих криз і стратегію поведінки власника при роботі з грошовими потоками власного підприємства, які часто керуються емоційним підходом, замість роботи з бізнес-моделями. На жаль, роки йдуть, а психологія власника не змінюється. Як і не з’являється бажання долучатися до таких навчальних курсів або принаймні вчитися на чужих факапах 😉

Найцікавіше тут те, що касовий розрив сам по собі не є проблемою (як це може здаватися зовні), якщо ним вміло управляти.

Надцікавим виявився виступ Андрія Січки, який подав матеріал з позиції не просто кредитного менеджменту, а світового кредитного менеджменту

Андрій Січка

Засновник і управляючий партнер компанії Сredit Engineering (Швейцарія)

26 років досвіду у кредитному менеджменті. Успішно управляв портфелями до 2 млрд. доларів США. 

Здійснив проекти з оптимізації кредитного менеджменту та робочого капіталу в компаніях Electrolux, Danfoss, Parker Hannifin, JTI, Golder Electronics та інших.

Certified Global Credit Executive

Certified International Credit Professional

Член Chartered Institute of Credit Management

Особливу цінність мав навіть не виключно учбовий характер його презентації, а те що з розгортанням експортної активності масштаби НЕвиконання правил управління кредитними портфелями можуть  наробити біди агропідприємствам і у світовому масштабі. Це в Україні у крайньому випадку можна вдатися до «вибиття боргів ногами». А спробуй вибити їх у нідерландського посередника 😉

Тож, його навчальна лекція охопила важливі аспекти стратегії та фінансування для агропідприємств, використовуючи практичні бізнес-ситуації. Було розглянуто значення стратегії у виборі джерел фінансування та проаналізувовано успішні приклади кредитування та оптимізації процесів. Крім того, досліджено конкретні сценарії грошового потоку, робочого капіталу та структурування транзакцій, щоб ефективно застосувати ці концепції в реальному бізнесі.

1. Що є первинним стратегія чи фінанси?
2. Фінансування і його залучення
– мета визначає джерела
– кредит чи оптимізація
– чого хочуть кредитори
3. Грошовий потік і обігові кошти
– Сash is King, але звідки він походить
– адекватність робочого капіталу та його елементів
– структурування транзакцій шлях до ефективності

Андрій вмикався онлайн зі Швейцарії, але рівень активності під час його виступу та комунікації з аудиторією просто зашкалював. Все-таки, у питаннях онлайн-навчання досвід спікера саме онлайн-викладання має неабияке значення. Не кожен зможе передати свою енергетику через ноутбук, голосом, коли спікера майже не видно. Андрію – вдалося.

Другий день курсу розпочався з витрат.

Юрій Євенко – єдиний викладач з повним набором посадового функціоналу за багато десятиліть своєї практики. Він побував і на позиції як CFO, так і СЕО. При цьому втримав психічне здоров’я, хоча міг би бути і розлад особистості, з такими суперечливими посадами )

Юрій Євенко

Спеціаліст у сфері фінансів та операційного управління бізнесом

Загальний стаж – 25 років. Керівництво підприємствами у різноманітних галузях: харчова промисловість, сільське господарство, машинобудування, фінансово-промислові групи.
Побудова бізнесу «з нуля», M&A, Due Diligence.

Робота в компаніях: «Agroprosperis group», ФПГ «Еталон», «Мілкіленд-Агро», «Olkom Group», КФ «Деліція».

Його тема – Класифікація витрат, облік витрат для аналізу та управління

Жваво і в режимі «обміну досвіду» було розглянуто наступні теми:

  1. Менеджмент витрат у агробізнесі: чи варто лякатись специфіки?
  2. Планування та облік витрат – «командна гра» на результат
  3. Міфи та упередження у фінансах.

Дуже ретельно і так би мовити «на пальцях» було досліджено різницю між обліком, плануванням, контролем та аналізом (в управлінні фінансами є ризик переплутати і охопити більше ніж потрібно, див.абзац про розщеплення особистості вище 😉 ). І хоча зараз існує безліч інструментів автоматизації обліку, основне навантаження по наповненню бази даних та звісно прийняттю рішень  – за людиною. Питання країни походження систем управління витратами – до сих пір останнє з кінця і схоже таким і залишиться.

Також була цікава дискусія чому EBITDA більше не «сексі». І чому фін модель зараз – цар і бог управління фінансами саме в агро.

Потренуйтеся і ви, відповідаючи на питання Юрія:

  • Тваринництво vs рослинництво?
  • Яра сівозміна vs «класична»?
  • “No till” чи «повна технологічна карта»?
  • “Capex”, фінансовий лізинг чи послуги?
  • «Об’ємні» культури vs маржинальні?
  • Аграрна розписка vs банківський кредит?
  • Елеватор vs власні токи?
  • Газ vs альтернативне паливо (елеватор)?
  • Власний автотранспорт vs послуги?

Ну, і на самкінець залишили найскладніше і най багатогранніше питання – інвестицій.

Лариса Докієнко

Фахівець у галузі корпоративних фінансів, фінансового та інвестиційного менеджменту підприємств, інвестиційного аналізу та проектування

Кандидат економічних наук, доцент

Викладач, бізнес тренер, практикуючий бізнес-консультант

Більш ніж 15-річний досвід викладання на програмах МВА, міні-МВА, проведення відкритих та корпоративних тренінгів. 2008-2010 роки – директор бізнес школи КІБІТ.

Більш ніж 20-річний досвід в освітянській та науковій діяльності. Автор понад 100 наукових і навчально-методичних публікацій, підручників і навчальних посібників з питань фінансового управління підприємством, інвестування, управління фінансовою безпекою компаній. 2010-2022 роки – завідувач кафедри фінансів Міжнародного університету фінансів.

Співпрацювала з такими агрокомпаніями, як: Astarta Holding NV, Олійно-жирові комбінати:  «АДМ Іллічівськ»,  «Вінницький ОЖК», «Дніпропетровський ОЕЗ», «Запорізький ОЕЗ», «Запорізький ОЖК», «Кропивницький ОЕЗ», «Ніжинський жиркомбінат», «Пологівський ОЕЗ», «Чернівецький ОЖК», ТОВ «Беримор» (вирощування ожини, лохини) та інші.

Ларисі вдалося охопити і макроекономічний аспект питання теми «Фінансове обґрунтування доцільності реалізації інвестиційного проекту», і забарвити десятками прикладів і кейсів, які розбирали поза визначеним часом, ледь не до темряви (якби за бортом була зима – так би й було 😉 )

  1. Оцінка інвестиційного клімату країни; параметри оцінювання інвестиційної привабливості галузі, регіону та агропідприємства.
  2. Ключові критерії доцільності інвестування в інвестиційний проект / агробізнес.
  3. Показники ефективності інвестиційного проекту – NPV, IRR, ROI, WACC, період окупності..

Інвестиційні можливості – і обмежені, і безмежні. В банків велика ліквідність, але як зазначалось у першій темі Олександром – аграрії не спішать йти до банків, бояться (і правильно роблять: прим.ред 😉 ). На ринку України багато ніш, але й великі ризики для нового підприємства (корупція, регуляторка, обстріли). Натомість при правильному підході нішеве українське підприємство може перетворитися на світового гравця (як ВЖЕ сталося в сегментах кондитерки,  органічної продукції тощо).

Інвестиційний проект потрібно продати, але це робиться в контексті країни, де він реалізовуватиметься. Тому важливі передусім країнові ризики і місця в різноманітних рейтингах, деякі з яких довели свою НЕдосконалість і тимчасово не вимірюються.

Також важливо розуміти, що інвестиційний проект конкурує серед інших не тільки в світі, але й всередині галузі. Тож важливо враховувати наступне:

  1. Параметри досліджуваного ринку: розмір ринку, темп зростання його потенціалу, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість, диференціація продукту.
  2.  Рівень конкуренції: стан конкуренції галузевого ринку, наявність рівних конкурентів, інтенсивність конкуренції, ступінь спеціалізації конкурентів, наявність товарів-замінників, завантаження виробничих потужностей.
  3.  Бар’єри входження в галузь: капіталоємність галузі, наявність каналів розподілу і доступ до них, доступ до сировинних ресурсів, захищеність із боку держави, соціальні проблеми галузі, що можуть чинити негативний вплив на входження.
  4.  Бар’єри виходу підприємства з галузі: обмеження державного і соціального порядку, що перешкоджають виходу з галузі, спеціалізація активів і можливість їх перепрофілювання та використання за іншим призначенням.
  5. Взаємовідносини з постачальниками: наявність місцевих постачальників, матеріалів-замінників, інтенсивність конкуренції серед постачальників, можливість формування стратегічних союзів та інших взаємовідносин з постачальниками сировини і матеріалів, рівень вертикальної інтеграції з постачальниками.
  6.  Технологічні фактори: рівень технічних нововведень у галузі, складність продукції і виробництва, патентно-ліцензійна ситуація в галузі, капіталоємність і наукоємність продукції.
  7.  Соціальні фактори: трудова дисципліна робітників, демографічні процеси, ступінь охоплення робітників профспілками і вплив громадських організацій, виробничі відносини робітників із керівництвом.

Пройшлися по всіх ФОРМУЛАХ оцінки привабливості інвестицій (ROA, ROE, ROI, NPV, IRR, WACC, період окупності, РІ), визначили який з них застарів, який і де краще використовувати і попрактикувалися на прикладах в обрахунку деяких з них.

З відчуттям необхідного навантаження розійшлися по домах відпочивати після двох мегапродуктивних і складних днів навчання. В декого воно останній раз було дуже давно, тож вмикатися було складно навіть з огляду на гігантський досвід (прим.авт. ;))

В подальшому домовилися покращити методику навчання і продовжити тримати руку на пульсі найактуальніших питань розвитку агро. То ж, далі обов’язково буде 😉